Отже, рік має властивості коли-небудь таки закінчуватися і останній день року, що минає в історію, може стати одним з найцікавіших днів у цьому році. Не секрет, що більшість з нас саме в цей унікальний день знаходяться в якомусь передчутті чогось доленосного і яскравого, підводять підсумки і впритул зайняті підготовкою до події, яка очікує нас на рубежі, між 23:59:59 і перших секунд року Нового.

Що можна побажати всім нам у цей Останній день, колись Нового, але вже так знайомого для нас року? Обов`язково і ліпше - не метушитися! Кожен день сповнений сенсу і багатий на різноманітніші події. Зізнайтеся - далеко не завжди ми це помічаємо. Будьте спокійні, зважені і звичайно ж радісні! Нехай печалі минулого залишаться в минулому, і життя подарує вам безліч нових приводів не сумувати. Додасть сил, додасть настрою, обов`язково внесе ясність і поставить перед вами нові цікаві цілі. У цей День для всіх нас приготований принаймні один подарунок - унікальне чудо і явище, рубіж, коли рік приходить на зміну року, коли відбувається щось життєствердне і підбадьорююче для всіх нас, що закликає нас рухатися далі, не зупинятися на досягнутому і прагнути до кращого. Бажаємо вам бути уважними і бути обережними, щоб не упустити цей момент!

Усім нам дуже подобається отримувати всілякі приємні подарунки. Це справжній сюрприз, коли гублячись у здогадках ми отримуємо щось зовсім несподіване, але в глибині душі лише кратькома окреслене в наших добрих надіях і мріях, що приносить нам непідробну радість і теплі почуття. Через подарунок можна передати не тільки свою ніжність і турботу, а й показати всю щирість своїх почуттів і переживань по відношенню до тієї чи іншої людини. Не дивно, що колись у далекій Великобританії, Канаді та Австралії, Новій Зеландії, Самоа та Кірібаті, виникло це дивовижне свято, свято сюрпризів, свято подарунків, свято уваги і не байдужості.

Спочатку він називався абсолютно інтригуючою назвою - "Boxing day" і був не робочим днем. Як правило, за цілком природних причин, тоді вчиняти благодійні подарунки мали більше можливостей саме забезпечені верстви суспільства: господарі підприємств, аристократи, купці і комерсанти. Подарунки відбувалися за адресою своїх підлеглих, слуг, робітників і приказчиків, загалом всіх тих, хто на думку заможних людей не міг собі багато чого дозволити.

З часо ця традиція поширилася і на інші верстви суспільства, була підхоплена і розповсюджена по всьому світі. Дарувати подарунки не тільки приємно, але в цьому закладено сенс нашого життя, адже і життя дається як подарунок, якого ми зовсім не заслужили. 

До вибору подарунка необхідно поставитися з особливою увагою. Дуже бажано врахувати загальний настрій святкової атмосфери. Зовсім не обов`язково дарувати дорогі подарунки, адже головне увага і турбота. Подарунок, який ви можете вибрати нехай буде несподіванним сюрпризом, чимось корисним або просто приємним, головне зробити це від чистого серця!

Проголошено цей день Генеральною Асамблеєю ООн в резолюції, присвяченій поведенню першого Десятиліття ООН по боротьбі за ліквідацію убогості. Відзначається щорічно 20 грудня, посинаючи з 2006-го року.

Резолюція ООН посилається на Декларацію тисячоліття, в якій говориться, що солідарність буде в XXI-му столітті однією з фундаментальних цінностей людства.

Солідарність - єдність переконань і дій, взаємодопомога і підтримка членів соціальної групи, що грунтуються на спільності інтересів і необхідності досягнення загальних групових цілей, спільна відповідальність.

Святий Микола є одним з найбільш шанованих на Україні людей. Про це можна судитити, хоча б, з тієї кількості церков, які названі на честь цього святого. В році два свята Миколи - перший весняний (22 травня) і другий зимовий.

Зимовий Микола особливо опікується знедоленими, хворими. До нього посилають молитви землероби, скотарі і рибалки, яких, до речі, він рятує від усіляких небезпек на воді.

Це найбажаніжий день у році дітлахів. Напередодні свята діти пишуть до нього листи зі своїми побажаннями і вкидають їх у поштову скриньку або кладуть за вікно. Святий Микола одаровує їх подарунками залежно від поведінки протягом року. Ввічливим і привітним дістається медовий пряник, а той, хто не слухався батьків одержував різку. Ця різочка була своєрідним попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою і виправитися.

В сучасні часи з`явилася добра традиція - саме у день святого Миколая опікуватись сиротами та знедоленими дітьми, даруючи їм подарунки.

До теми дитячого телебачення немає байдужих, тому що всі ми родом з дитинства. Всесвітній день дитячого телебачення і радіомовлення - одне з найбільш добрих і світлих свят. Воно закликає не забувати про наших найулюбленіших маленьких телеглядачів і нагадує дорослим про те, що і вони колись були дітьми.

Святкову дату оголосили представники Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Канні у квітні 1994 року. З тих пір кожен рік і кожну другу неділю грудня всі провідні теле-та радіокомпанії світу надають ефір дітям та дитячим передачам.

Багато хлопчиків та дівчаток, можливо, коли-небудь будуть працювати на телебаченні. Таланту їм не бракує, вони знаходять гострі питання для всіх. 

Історичний розвиток нашої цивілізації на всіх етапах свого становлення постійно перетинався з одними і тими ж питаннями, які надалі були окреслені і узагальнені в цілісне поняття - права людини. Це сталося з абсолютно природних міркувань, так як всілякі утиски одних людей іншими завжди викликали відповідну і таку ж типову ситуацію, коли розклад сил по тим чи іншим причинам змінювався, а суспільство все ж прагнуло до неаби якої стабільності. У пору згадати знамениті слова з біблійського Писання: "Що посіє людина, те й пожне".

У сучасному світі права людини стали кваліфікуватися з цілою низкою напрямків. Це особисті права, які передбачають недоторканість особи і житла, власності та конфіденційності, листування та права на об`єктивний суд. Соціальні права, які передбачають права на свободу праці, охорону сім`ї та дитинства, захисту батьківських прав, здоров`я і соціальної справедливості. На ряду з цим існують і політичні права, які мають на увазі і свободу совісті, і рівність всіх перед законом, свободу друку і свободу слова, свободу зібрань та право на протест. Є також і економічні права, які мають на увазі свободу розвитку і функціонування промисловості і торгівлі, свободу пересування та розпорядження власністю на свій розсуд. Культурні права включають в себе свободу мистецтв і наук, свободу викладання і право на освіту, а також право на використання у всіх цих процесах своєї рідної мови. Все це узагальнено і взято на озброєння як демократичні цінності. Здавалося б чого ще не вистачає сучасній людині для життя і розвитку? Але навіть самі просунуті в дотриманні прав і свобод людини країни не можуть похвалитися ідеальними умовами практичної реалізації цих прав для свого суспільства, а що казати про ті країни, де демократичні цінності досить умовне поняття.

Після закінчення Другої світової війни і спробі усвідомлення всіх жахів зневаги прав і свобод людини, які вона оголила, міжнародне співтовариство постаралося об`єднатися в цих загальнолюдських поняттях і Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року була прийнята Загальна декларація прав людини. Пізніше, в 1950 році всім зацікавленим державам і організаціям було запропоновано відзначати цю дату як всесвітній День прав людини.

Нехай наші права і вободи починаються з нашого дотримання їх по відношенню до наших ближніх! Слідуючи принципам поваги та активної громадянської позиції ми будуємо майбутнє не тільки для нас самих, але й для наших нащадків!    

В 1992 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 3 грудня Міжнародним днем інвалідів. Проведення цього дня в Україні встановлено Указом Презедента від 27.11.1993р.

Звичайно, цей день не можна назтвати святковим, проте він підкреслює необхідність досягнення повного забезпечення рівних прав інвалідів і їх участь в житті суспільства. Міжнародний день інвалідів - це день підведення підсумків зробленого для цієї категорії громадян, аналізу фактичного положення людей з особливими потребами в суспільстві і визначення планів по поліпшенню їх життєвого рівня.

6 жовтня 2005 року в Україні був прийнятий закон "Про реабілітацію інвалідів в Україні", яким визначені основні принципи створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для функціонування системи підтримки фізичного, психічного і соціального благополуччя інвалідів. 

Яка б не була розумна і талановита дитина, вона все ж потребує дорослу опіку й увагу, турботу, любов, захист і постійну підтримку. Ми люди і зовсім нелюдяно відмовляти нашим дітям у всьому цьому, особливо враховуючи ті реалії, які вперто супроводжують нас у нашому непростому світі. 

Свято - Всесвітній день дитини виникло в середині минулого століття, а саме у 1954 році, коли Генеральна Асамблея ООН затвердила свою резолюцію №836 (ІХ), рекомендувавши всім країнам відзначати цей день, починаючи з 1956 року. Спочатку дата святкування Дня дитини рекомендувалася виключно на розсуд кожної держави, яка визнає для себе доцільним відзначати цей день. Так, у колишньому СРСР, а зараз і багатьох суверених державах, виник Міжнародний день захисту дитини, який відзначається 1 червня. Пізніше, 20 листопада 1959 року прийняли "Декларацію прав дитини". Потім, в 1989 році, також 20 листопада всесвітнім співтовариством була прийнята "Конвенція прав дитини" та питання з єдиною для всіх датою святкування цього дня було вирішено само собою.

Метою святкування Всесвітнього дня дитини є привернення уваги широкої громадськості, організацій і урядових установ до питань, спрямованих на практичну реалізацію заходів щодо забезпечення благополуччя дітей в цілому світі.

Дуже характерно, що саме 20 листопада відзначають своє професійне свято "День педіатра" і дитячі лікарі, які поклали на себе вирішення проблем здоров`я наших дітей. У Всесвітній день дитини ми приєднуємося до цієї славної ініціативи і вітаємо всіх наших дітей! Вітаємо всіх, хто своєю працею і своєю наполегливістю зміцнює благополуччя підростаючого покоління, сприяє розвитку здорових стосунків і взаєморозуміння в цьому юному середовищі!

Міжнародний дент терпимості (толерантності) був оголошений ЮНЕСКО у листопаді 1995 року з нагоди 50 річного ювілею цієї організації і відзначається щорічно 16 листопада.

16 листопада 1995 року держави-члени ЮНЕСКО ухвалили Декларацію принципів терпимості. В 1996 році Генеральна Асамблея запропонувала державам-членам щорічно 16 листопада відзначати Міжнародний день толерантності, приурочивши до нього відповідні заходи, орієнтовані як на навчальні заклади, так і на широку громадськість.

Кожен з нас повинен прагнути підтримувати принципи толерантності, плюралізму, взаємної поваги та мирного співіснування. Ми повинні бути завжди готові усувати стереотипи і спотворені уявлення і виступати на захист жертв дискримінацій.

У Міжнародний день терпимості давайте підтвердимо ідею про те, що різноманіття, втілене в думках, віруваннях і діях, є цінним даром, а не загрозою, і будемо прагнути до створення більш терпимих громад, в житті яких вкорениться цей основоположний ідеал.

За даними Національної радіокомпанії України в 2011 році професія логопеда увійшла в тридцятку найбільш потрібних спеціальностей світу. Помилково вважати, що вчитель-логопед працює над виправленням тільки неправильної вимови звуків. Корекція звуковимови - це тільки верхівка айсберга. Логопед працює з усіма порушеннями мовлення: загальним недорозвиненням мовлення; його відсутностю; порушенням голосу, темпу і тембру мови; мовними відхиленнями внаслідок паталогії центральної нервової системи.

На жаль, багато хто про це недостатньо обізнані і недооцінюють важливість своєчасної логопедичної допомоги. За даними статистики, на жаль, число мовних розладів зростає з року в рік, у зв`язку з цим актуальність проблем корекції мовних порушень у дітей вже приймає глобальний характер.

Логопеди працюють в школах, поліклініках, відкривають свої власні кабінети, але об`єднує їх одна спільна риса - усі без винятку логопеди прагнуть допомогти своїм пацієнтам. Адже як би там не було, їх робота схожа роботі фізіотерапевтів - коректуючи мову, вони повертають дітям розкіш людського спілкування, дають їм можливість активно жити в суспільстві, успішно вчитися в школі і нормально розвиватися для дорослого життя.